перетинатися[перетина́тися]

перетина́тися - а ється, недок. , перет я тися і перетн у тися, -тн е ться, док. 1》 Пролягати впоперек чого-небудь, перехрещуватися з чимсь. || Покриватися перехресними смугами чого-небудь. 2》 перен. Зненацька закінчуватися, перериватися; уриватися. 3》 тільки недок. Пас. до перетинати .

ПЕРЕТИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕТЯ́ТИСЯ, ПЕРЕТНУ́ТИСЯ, тне́ться, док. 1 . Пролягати впоперек чого-небудь, перехрещуватися з чимсь. Біжить стежка понад ставом .. Перейти рівчак, і тут дві стежки перетнуться – одна в село, друга на хутір (М. Стельмах); * Образно. Якусь мить вони дивилися одне на одного – презирливий погляд Катерини перетнувся зі мстивим, зловтішним поглядом Кулика (С. Журахович); // Покриватися перехресними смугами чого-небудь. Широкі шрами, уже підживші, перетиналися недавніми, що мов серпом були порізані, червоніли і ятрилися (Панас Мирний); На горизонті жовті, вицвілі стерні перетиналися синюватими струменями гарячого, тремтливого марева (М. Руденко). 2. перен. Зненацька закінчуватися, перериватися; уриватися. [Прісцілла:] Ні, тату, настав уже й мій час. Отак невидно перетинається життя людське .. – Я здавна вже мов гість на сьому світі (Леся Українка); Ще кілька слів було промовлено, і розмова перетялась... (І. Нечуй-Левицький); * У порівн. Марта завела тоненьким голоском, але в неї голос неначе спорснув і перетявсь (І. Нечуй-Левицький). 3. тільки недок. Пас. до перетина́ти. Якщо дві паралельні площини перетинаються третьою, то прямі їх перетину паралельні (з навч. літ.).