перешкода[перешко́да]

перешко́да -и, ж. 1》 Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. З перешк о дами — з трудом, насилу. 2》 перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада.

ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1 . Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в'язка колючого сіна на голові жінки (М. Коцюбинський); – Що буде потім? А те, що буває з весняним струмком, який зустрічає перешкоду. Що робить струмок? Він шукає бічного шляху, щоб обминути перепону і полинути далі за законами тяжіння (М. Чабанівський); Гриць пішов лісом.., хлопець повинен був високо піднімати ноги, щоб переступати численні перешкоди (О. Бердник). 2. перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада. – Ніби й учена людина, агроном, а от чинить перешкоди усім новим заходам (О. Донченко); Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність. Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і позабулось на життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О. Довженко). Бу́ти (с…