писання[писа́ння]

писа́ння -я, с. 1》 Дія за знач. писати . || Текст, написаний від руки. Кр а сне пис а ння заст. — каліграфія; навчальний предмет у початковій школі, мета якого – виробити в учнів чіткий, гарний почерк. 2》 Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист. || перев. зі сл. святий. Твір церковного змісту. 3》 зневажл. Те саме, що писанина 2).

ПИСА́ННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. писа́ти. Він уже навчивсь од Марти читати, а самотужки й писати вчився: добув у дяка зразок і доти працював над їм, поки подужав хоч трохи писання (Б. Грінченко); Людина, поклавши блокнот на лутку, уся поринула в писання (І. Кириленко); Процес писання писанок для неї .. є своєрідним церемоніалом, до якого вона ставиться дуже поважно (з наук. літ.); // Текст, написаний від руки. Я вперто посилав поштою свої писання до деяких львівських .. редакцій – але мені просто не відповідали й не повертали рукописів (П. Козланюк); Щось давно мене забула Та, кого люблю: Ні писання, ні привіту На любов мою! (А. Кримський). 2. Літературний, публіцистичний і т. ін. твір або писаний лист. Він зібрав писання всіх давнішніх, нових й найновіших філософів і все, що тільки стосувалось до його науки (І. Нечуй-Левицький); Коли ще раз повернутись до мови писань Сковороди, то ми п…