пишнота[пишно́та]

ПИШНО́ТА, и, ж. 1. Надзвичайний розквіт, привабливість. Вона [Параскіца], як царівна-жаба в казці, скидала з себе бридку шкуру і з'являлась у всій пишноті молодої краси, – висока, струнка, з білим, як крейда, чолом (М. Коцюбинський); Як заглянула [Дарка] до садочка й усвідомила собі, що залишає його у повній пишноті, а в січні стирчатиме тільки сухе бадилля з-під снігу, не могла опертися болючому почуттю, що стисло серце (Ірина Вільде); // Повнота або надмір вмісту, концентрації, ваги і т. ін. Тугаєвич на мить збентежився, розвів знизу обома руками пишноту бороди (М. Стельмах); – Спробую [покаятись], поки не пізно. – Це остаточно обурює отця Миколая, і, здається, рух його живота починає коливати всю пишноту тіла (М. Стельмах). 2. Розмаїтість у барвах, забарвленні; багатобарвність, барвистість. Сонце зайде за хмару і з усієї пишноти літнього дня, з усього багатства світла і кольорів лишиться лише стілько, щоби золотим сяєвом обілляти крайчики важких хмар (І. Франко); Щорічно серед різнобарвної пишноти розквітає махрова “гвоздика Коцюбинського”, збережена скромною людиною, квітникарем, який вшановує цим пам'ять улюбленого письменника (з газ.). 3. Надмірне багатство, розкіш. – Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш! (І. Нечуй-Левицький); Вражений пишнотою, Теодосій озирав собор і нишком прицмокував (А. Хижняк); // Ошатність, чепурність вбрання. Та дітки й сами Стережуть свою пишноту, Не положать плями: У ясненьких рукавичках Граються в опуку... (М. Старицький); // мн. пишно́ти, но́т. Те, що заслуговує на особливу увагу своїми позитивними якостями, красою; що-небудь видатне, визначне. 4. Особлива піднесеність, урочистість. Затрембітали знов радісно трембіти, .. заграли роги. І від тої пишноти, здавалося, сама полонина згорділа (В. Гжицький); // Велич, могутність, багатство у їх зовнішньому виявленні. Се йшов у всій своїй пишноті на тухольську раду боярин Тугар Вовк зі своєю дружиною (І. Франко); Раніше, зустрічаючи її в стравниці, .. вона бачила її в пишноті й славі, уявляла грізною, але справедливою (С. Скляренко).