пластун[пласту́н]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПЛАСТУ́Н, а́, ч. 1. Розвідник, який пересувається плазом, на животі. – Ну, .. розставте вартових на чатах, а пластунів пошли, Шраме, на засіди (М. Старицький); Черниш наскочив на якогось пластуна-бійця. Він повз, волочачи на руці автомат, лишаючи на снігу свіжий слід крові (О. Гончар); // розм. Той, хто пластує, пересувається по-пластунському. Товариші повзали непомітно між кущами.., і тому Янко прозвав їх пластунами (М. Трублаїні). 2. іст. Козак особливих піхотних частин Чорноморського та Кубанського козачого війська, що формувалося з добровольців, які спеціалізувалися на сторожовій службі в очеретах і плавнях. 3. Член української національної організації “Пласт”. Володіння українською мовою, знання української історії, літератури були обов'язкові для кожного скаута-пластуна (з навч. літ.).
«пластун» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пласту́н | пластуни́ |
| Родовий | пластуна́ | пластуні́в |
| Давальний | пластуно́ві / пластуну́ | пластуна́м |
| Знахідний | пластуна́ | пластуні́в |
| Орудний | пластуно́м | пластуна́ми |
| Місцевий | пластуні́ / пластуно́ві / пластуну́ | пластуна́х |
| Кличний | пласту́не | пластуни́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пластуни́ | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
На трибуну плавною ходою вступає молодий, жвавий, пристойний студент Пластун.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)