плачинда[плачи́нда]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПЛАЧИ́НДА, и, ж. Виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога. Він .. майже нічого не їв, тільки пережував плачинду .. та ковтнув склянку зельтерської з сиропом (Ю. Смолич).
«плачинда» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | плачи́нда | плачи́нди |
| Родовий | плачи́нди | плачи́нд |
| Давальний | плачи́нді | плачи́ндам |
| Знахідний | плачи́нду | плачи́нди |
| Орудний | плачи́ндою | плачи́ндами |
| Місцевий | плачи́нді | плачи́ндах |
| Кличний | плачи́ндо | плачи́нди |
Літературні засвідчення
Маринка i Христина помили руки i заглянули в пiч, щоб подивитись, чи добре загнiтилась плачинда.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Wikidata
Вікіпедія
Плачинда
Плачи́нда, плацинда, плачінда, плачінта, плечинда, пляцинда — в українських селах Молдови та на лівобережжі Дністра, також паляниця — виріб із листкового, переважно прісного, тіста плескатої форми, із сирною, гарбузовою начинкою тощо або без неї; різновид пирога. Одна із традиційних страв Румунії, Молдови та південної України.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B4%D0%B0