плач[пла́ч]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ч. 1》 род. пл а ч у . Дія за знач. плакати 1) і звуки, утворювані цією дією. || перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Заходитися плачем . 2》 род. пл а ча. Старовинна обрядова жалібна пісня на похороні, поминках або весіллі. || Пісня на зразок старовинних обрядових жалібних пісень, що виражає скорботу, сум, тугу за померлим. 3》 род. плач у . Виділення рослинного соку в місцях надрізу, пошкодження стебел, деревини.
ПЛАЧ, ч. 1. род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (прислів'я); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат – Почули сови (Т. Шевченко); – Не чіпайте мене, я не хочу до вас, – з плачем виривалися слова (М. Стельмах); * У порівн. Задзвеніли слова її по хаті, як плач... (Марко Вовчок); // перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Як той вітру плач в каміні Поривав мене! (Леся Українка); Свіжий, кріпкий вітрець .. доносив до слуху .. тужливий плач трембіти (І. Франко). 2. род. пла́ча. Старовинна обрядова жалібна пісня на похороні, поминках або весіллі. До похоронних пісень примикали різного роду плачі й голосіння. (з наук. літ.); // Пісня на зразок старовинних обрядових жалібних пісень, що виражає скорботу, сум, тугу за померлим. 3. род. плачу́. Виділення рослинного…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 3
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | плач | плачі́ |
| Родовий | плачу | плачі́в |
| Давальний | пла́че́ві / плачу | плача́м |
| Знахідний | плач | плачі́ |
| Орудний | пла́че́м | плача́ми |
| Місцевий | пла́че́ві / плачі́ / плачу | плача́х |
| Кличний | плачу | плачі́ |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
давитися слізьми (сльозами, плачем і т. ін. )
Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стримуватися, тамувати плач. Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Яновський); — Кинь, Іваночку, свою думку,— давилась плачем і одночасно намагалася стримати сльози (Ганна).— Невже ти душогубом станеш? (М. Стельмах). (і) сміх і горе (гріх, плач, сльози, лихо і т. ін. ). Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський); — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах); Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх і сль…
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…цікавити, а від цього життя ніби попливло кудись в інший бік: квіти стали втрачати яскравість, свіжість і запах, сонце — тепло й сяйво, а в сміху чоловікові щораз частіше вчувався плач.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger