плеснути[плесну́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПЛЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод. Однокр. до плеска́ти 1–5. Вода плеснула на берег і зразу з гуком побігла назад (Панас Мирний); Виплила качка, об воду плеснула (Я. Щоголів); Він кинув у вогонь жертву, плеснув вина (С. Скляренко); Плеснув руками Андрій: чоботи, одежа, лице – все в Запорожця було вимащене в болото (С. Васильченко); Тищенко так плеснув Частія по плечу, що той аж зігнувся (Ю. Шовкопляс); * Образно. Спочатку на обличчі молодої жінки майнув подив, .. а ще за мить – ніби кригу зірвало – глибока радість плеснула з очей (С. Журахович).
«плеснути» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: плесну́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | плесну | плеснемо́ / плесне́м |
| 2 особа | плесне́ш | плеснете́ |
| 3 особа | плесне́ | плесну́ть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| плесну́ть | інфінітив |
Літературні засвідчення
Він був певний, що скоїлась помилка, й хотілось йому підійти до комісара, плеснути його по плечі й сказати: — Годі комедіанта з себе вдавати.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)