плетиво[пле́тиво]

ПЛЕ́ТИВО, а, с. 1. рідко. Дія за знач. плести́. Такі ж берестові постоли, дідового плетива, й на Сергієві (Ю. Мушкетик). 2. Що-небудь сплетене, переплетене. Там є чудова, тиха затока з химерним плетивом куширу, з заростями латаття (О. Копиленко); Червоніли в поріділому плетиві гілок кетяги глоду та горобини (В. Козаченко); // Плетений мереживний виріб. * У порівн. Пропускають [плащі] зимний вітер, наче плетива венецькі (Леся Українка); // перен. Складне переплетення чого-небудь (дій, процесів, станів і т. ін.). Те, що в нормальних умовах Ольга вважала б за чисто випадкове, тепер в'язалося в її уяві в одне суцільне плетиво причин і наслідків (Ірина Вільде). 3. Певний вид переплетення у плетеному виробі. Ажурне плетиво використовується при виготовленні мережив для білизни, покривал, завіс і т. д (з навч. літ.). ◇ (1) Пле́тиво слів, ірон. – багатослівна (звичайно малозмістовна) манера висловлення. Захоплення .. химерним плетивом слів робить твір важким для сприймання (з наук. літ.).