плече[плече́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
плече́ - а , с. 1》 Частина тулуба від шиї до руки. || Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. З чуж о го плеч а — не відповідний за розміром, уже ношений ким-небудь іншим (про одяг). На плеч е ! — команда підняти гвинтівку і покласти її на плече. Плеч е підставл я ти кому — подавати допомогу, підтримку; допомагати, підтримувати кого-небудь. 2》 Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. 3》 Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. 4》 Частина важеля від точки опори до точки прикладання сили. Плеч е с и ли — віддаль від лінії дії сили, що обертає тіло, до осі або точки обертання. 5》 спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. 6》 Частина сокири. 7》 спец. Верхня частина опуклості горщика.
ПЛЕЧЕ́, а́, с. 1. Частина тулуба від шиї до руки. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика – не полова! (Л. Глібов); Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (В. Сосюра); Вузький у плечах; Широкий у плечах; // Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. Поли крає, а плечі латає (Номис); На їй [ній] сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка); Пригадую .. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (М. Рильський). 2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (з навч. літ.); Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня – з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (з навч. літ.). 3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. Поїзд .. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Н. Рибак). 4. Частина важеля від точки опори до точки прикладання сили. Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (з навч. літ.). 5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин – Миронівка лишилась одна (з газ.). 6. Частина сокири. 7. спец. Верхня частина опуклості горщика. Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (з наук. літ.). Зво́дити (здвига́ти) / звести́ (здвигну́ти) плечи́ма див. зво́дити; (1) Межи́ пле́чі [уда́рити (штовхну́ти, пхну́ти, стусону́ти і т. ін.)] кого – (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину. Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить! .. Облизався неборака; Та меншого в пузо – Аж загуло! .. а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Т. Шевченко); Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Григорій Тютюнник); Підпира́ти / підпе́рти плечи́ма див. підпира́ти; (2) Під плече́ [взя́ти (покла́сти і т. ін.)]; Під плече́м [нести́ і т. ін. / покла́сти і т. ін.] – під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо). Зібралися старости, як довг [обов'язок] велить, узяли хліб святий під плече, .. пішли до Хіврі (Г. Квітка-Основ'яненко); (3) Плечи́ма до кого [оберта́тися (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.)] кого, чого – спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо). [Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Леся Українка); Цілі години сидить так – плечима до степу, очима до моря, – виглядає сина (О. Гончар); (4) Плечи́ма сте́лю підпира́є хто – дуже високий хто-небудь. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті .. Плечима стелю підпирає (Т. Шевченко); Розво́дити / розвести́ пле́чі див. розво́дити; Роздава́тися / розда́тися в пле́ча́х див. роздава́тися²; (5) Спа́дисті пле́чі – похилі плечі. У Дмитрові все подобалося Полі: і постать з трохи спадистими, дужими плечима, які, здавалося, могли витримати хоч який тягар, й руки, що звикли до роботи (П. Автомонов); Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути плечи́ма див. стиска́ти; Схиля́ти / схили́ти го́лову на гру́ди (на плече́) див. схиля́ти; Узя́ти на ру́ки (пле́чі, колі́на) див. узя́ти. ◇ [Аж] мура́шки (кома́шки) бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли, пішли́ і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма, за спи́ною, по́за спи́ною і т. ін.) див. мура́шки; Арши́н у пле́ча́х див. арши́н; Бере́ з-за плече́й див. бра́ти; Бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс) див. бра́ти; Бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі див. бра́ти; Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́р див. бра́ти; Вбира́ти (втя́гувати, всува́ти і т. ін.) / ввібра́ти (втягти́, втягну́ти, всу́нути і т. ін.) го́лову в пле́чі див. вбира́ти¹; Ви́везти (ви́тягти, ви́нести, понести́) / виво́зити (витяга́ти, вино́сити, нести́) на свої́х пле́ча́х (на собі́) див. виво́зити; Виїжджа́ти / ви́їхати на чужі́й спи́ні (на пле́ча́х чиїх, кого), див. виїжджа́ти; Випро́стувати (розправля́ти) / ви́простати (розпра́вити) пле́чі див. випро́стувати; Ви́пхати в пле́чі (в поти́лицю) див. випиха́ти; Відси́джуватися / відси́дітися за спи́ною (за спи́нами, за плечи́ма) див. відси́джуватися; Відчува́ти (чу́ти) плече́ (лі́коть) див. відчува́ти; Голова́ злеті́ла (впа́ла, покоти́лася і т. ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)] див. голова́; Голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) див. голова́; Голова́ ці́ла (на пле́ча́х) див. голова́; Грі́ти / погрі́ти [лома́кою, ки́єм і т. ін.] спи́ну (пле́чі, ре́бра і т. ін.) див. грі́ти; Закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма див. закрива́тися; (6) За плечи́ма, зі. сл. бути, мати і т. ін: а) бути (мати) у минулому. За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (В. Кучер); Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (з наук.…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 22 форми · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | плече́ | пле́чі |
| Родовий | плеча́ | плече́й / пліч |
| Давальний | плечу́ | плеча́м / плечям |
| Знахідний | плече́ | пле́чі |
| Орудний | плече́м | плечи́ма / плечями / плечами / плечми / плічми |
| Місцевий | пле́чі / плечу́ | плеча́х / плечях |
| Кличний | плече́ | пле́чі |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
(аж) мороз дере (подирає, пробирає і т. ін. ) / подер (подрав, пробрав і т. ін. ) по спині (по шкірі, за плечі і т. ін. ) кого, у кого і без додатка
1. Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т. ін. — Я пам’ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський); Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко); У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу... (Панас Мирний); Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося... (Панас Мирний). морозець дере поміж лопатками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі, .. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер…
Фразеологічний словник української мовибере з-за плечей кого, безос
Кому-небудь страшно, хтось переживає почуття страху, жаху. — Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко).
Фразеологічний словникяк (мов, наче і т.ін.) гора з плечей (з пліч) звалилася (спала, впала, зсунулася, зійшла і т.ін.) / звалюється (падає, зсувається, сходить і т.ін.) у кого, ком…
як (мов, наче і т.ін.) гора з плечей (з пліч) звалилася (спала, впала, зсунулася, зійшла і т.ін.) / звалюється (падає, зсувається, сходить і т.ін.) у кого, кому і без додатка. Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Химка: Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний); Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко); В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький); Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О…
Фразеологічний словникяк (мов, наче і т.ін.) тягар упав (звалився) / падає (звалюється) з плечей кого, чиїх, рідше кому
Хто-небудь відчув полегкість, бо позбувся чогось обтяжливого. Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (М. Рильський); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (М. Стельмах); Йшла — й наче якийсь тягар звалювався їй із плечей, наче вона в цій дражливо білій та чистій кімнаті залишила якусь свою біду, принизливу й жалюгідну (Є. Гуцало).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ав головою й заперечив: "Залежить — кого", Дмитрик підсів до Сави і, зазираючи йому просто в очі, спитав, чи Гнат йому дійсно снився, домагаючися помсти, і навіть потрусив його за плече, а тоді воно вже якось само собою вийшло, що Сава витяг пляшчину й налив у чарки, хоч Дмитрик ніколи не залагоджував справ, тим більше таких делікатних, при горілці.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger