побачення[поба́чення]

поба́чення -я, с. 1》 Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). || Зустріч закоханих. До (ск о рого, швидк о го, при є много і т. ін.) поб а чення — усталена форма прощання. 2》 Зустріч за спеціальним дозволом з особою, що перебуває в лікарні, закритому навчальному закладі, в'язниці і т. ін.

ПОБА́ЧЕННЯ, я, с. 1 . Зустріч двох або кількох осіб (звичайно за домовленістю). Прийшли такі листи.., що хтось уже мусить бути .. вдома .. Розкажу в чім діло при побаченні (Леся Українка); Разом із ним прибув на побачення з Сабуровим вусатий червонощокий чоловік (А. Шиян); // Зустріч закоханих. Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Г. Хоткевич); В новенькім костюмі гуляє один [хлопчина] – Напевно, прийшов на побачення він (І. Муратов). 2. Зустріч за спеціальним дозволом з особою, що перебуває в лікарні, закритому навчальному закладі, в'язниці і т. ін. Сиджу [в тюрмі], жду: ось-ось, може, й на побачення прийдуть до мене, принесуть мені цукру, чаю... (А. Тесленко); Фелікс ходив з Волиною мамою туди [в лікарню] на побачення, але їм сказали, що їхня хвора вмерла позаминулої ночі (Ю. Яновський). Признача́ти / призна́чи́ти поба́чення див. признача́ти . ○ (1) Д…