побратим
Дані Атласу
Значення
1. Той, хто вступив у побратимство з ким-небудь; названий брат. Не знайшов юнак з ким побрататись, не знайшов між хлопців побратима, не знайшов межи дівчат посестри, а надибав в...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | побратим | побратими |
| Родовий | побратима | побратимів |
| Давальний | побратимові / побратиму | побратимам |
| Знахідний | побратима | побратимів |
| Орудний | побратимом | побратимами |
| Місцевий | побратимі / побратимові / побратиму | побратимах |
| Кличний | побратиме | побратими |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| побратими | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
Тоді другий голос, як побратим, враз підхоплює її, міцно, дерзко:
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger
Вікіпедія
Побратимство
Побрати́мство (посестри́нство) — звичай духовного споріднення, індивідуальної взаємопідтримки, які сягають часів Скитії. В Україні обряд братання відбувався в хатах майбутніх побратимів у присутності сусідів та друзів. Супроводжувався символічними примовляннями, цілуванням ікони, молитвою, перев'язуванням рушниками. Відносини побратимства встановлювалися на все життя — вони були такими ж обов'язковими і священними, як і родинні зв'язки.