повеселитися[повесели́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Веселитися якийсь час. Мовчи вже! Тільки сьогодні дитина прийшла, повеселиться схотілося, а ти вже й гніваєшся! (Б. Грінченко); В такий час і генералові личило б повеселитися з усіма, пожартувати так, як він умів: не зважаючи на ранги, з демократичним перцем (О. Гончар); [Наталя:] Ми хочемо .. зібратись у себе дома, тісним колом, погомоніти і повеселитись... (І. Микитенко); – Ходімо, Зінько, з нами. Погуляємо разом, повеселимося (А. Шиян).
«повеселитися» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: повесели́тися / повесели́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | повеселю́сь / повеселю́ся | повеселимо́сь / повеселимо́ся / повесели́мся |
| 2 особа | повесели́шся | повеселите́сь / повеселите́ся |
| 3 особа | повесели́ться | повеселя́ться |
Літературні засвідчення
Ах, я так іще хочу погуляти, потанцювати,, повеселитися! Бо ж прецінь там, дома, як ти кажеш; засядемо; як крілики в норі.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)