повитий

прикметник · «Дієпр. пас. мин. ч. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хати...»

Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики

Дані Атласу

Значення1 картка

Походженняочікує джерело

Морфологія32 форми

Написання і вимоваочікує джерело

Стилістикабез нотаток

Синоніміяочікує джерело

Омонімочікує джерело

Паронімочікує джерело

Фразеологіяочікує джерело

Приповідкиочікує джерело

Стиль і нормаочікує джерело

Засвідченнялітературний корпус

Курспоза курсом

Перекладочікує джерело

Wikimediaочікує джерело

Зовнішніочікує добірку

Значення

Курскурсова фраза / chunk

Дієпр. пас. мин. ч. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хати...

Морфологія

прикметник · 32 форми · VESUM

Пасивний дієприкметник доконаного виду від повити

Форми дієприкметника
Форма	Позначка
повитій	жін., давальний
повита	жін., кличний
повитій	жін., місцевий
повита	жін., називний
повитою	жін., орудний
повитої	жін., родовий
повиту	жін., знахідний
повитому	чол., давальний
повитий	чол., кличний
повитім	чол., місцевий
повитому	чол., місцевий
повитий	чол., називний
повитим	чол., орудний
повитого	чол., родовий
повитого	чол., знахідний
повитий	чол., знахідний
повитому	сер., давальний
повите	сер., кличний
повитім	сер., місцевий
повитому	сер., місцевий
повите	сер., називний
повитим	сер., орудний
повитого	сер., родовий
повите	сер., знахідний

Літературні засвідчення

Франко І. · Іван Франко. Мойсей · 1856

Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, Твойому генію мій скромний дар весільний.

literary_fts · b035396a_c0000

Джерело: literary_fts

повитий

Дані Атласу

Значення

Морфологія

Літературні засвідчення

Походження даних