поворожити[поворожи́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
поворожи́ти -рож у , -р о жиш, док. 1》 Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). 2》 Ворожити (у 1, 2 знач. ), чарувати якийсь час. 3》 Закінчити ворожити (у 1, 2 знач. ), чарувати. 4》 біля ( коло ) кого – чого , перен. , жарт. Поратися біля кого-, чого-небудь якийсь час. 5》 перен. , розм. Придумати, вирішити, як діяти. 6》 перен. , розм. , рідко . Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь.
ПОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. 1 . Вгадати майбутнє чи минуле (на картах, по лініях долоні і т. ін.). Товаришки і ровесниці, котрим вона заявила свою охоту поворожити на Івана Купала вінками, мов лиш ждали поклику (О. Кобилянська); Молода циганка набивалася поворожити Чернишеві (О. Гончар). 2. Ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати якийсь час. Як поснуть у селі люди, тоді вилізе [дідько] на млин, поворожить на зорі, погомонить із вітрами (С. Васильченко); Перевела Явдоха свій цеп через дорогу; поворожила .. другою, теж чужою булкою і між свої положила (Г. Квітка-Основ'яненко); – Льонця сперлася рукою на плече одного пахолка, повела долонею по його підборіддю, потім обняла за шию: – Може, підеш зі мною, поки стара он тому поворожить? Не хочеш, служба (Р. Іваничук). 3. Закінчити ворожити (у 1, 2 знач.), чарувати. Став [сотник] питати відьму, що “коли, – каже, – вже зовсім поворожила, то вже я й піду?” (Г. Квітка-Основ'яненко). 4. біля (коло) кого – чого, перен., жарт. Поратися, робити біля кого-, чого-небудь якийсь час. Катерина поворожила біля мисника, дістала карафку з настоєм і поставила перед гостем (С. Чорнобривець); Одне тепер старому зосталося – рибки половити, біля бджілок поворожити (Я. Гримайло); Борис .. навіть не спромігся зачинити за батьком дверей. Отава сам поворожив коло замка (П. Загребельний). 5. перен., розм. Придумати, вирішити, як діяти. Він, Роман, не дасть їм загинути, підпоможе і лісу купити, і хату поставити... Ось він побалакає з Семеном, може, щось удвох і поворожать... (М. Коцюбинський). 6. перен., розм., рідко. Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до овець Наставили його служити... Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його́ [нього] (Л. Глібов).
«поворожити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: поворожи́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | поворожу́ | поворожимо́ / поворожи́м |
| 2 особа | поворожи́ш | поворожите́ |
| 3 особа | поворожи́ть | поворожа́ть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| поворожи́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…кожному його ліпшу долю, що її чоловік помилково на, здавалося б, непримітному, а в дійсності на вирішальному закруті життя через власний недогляд, дурощі й зневіру проґавив, і тепер те проґавлене явилося перед очі чи тому, що Кирилина з файкою дійсно вирішила трохи поворожити гостям на прощання, чи тому, що кожен хильнув дещицю зайвого, чи тому, що незалежно від обставин приходить час (так, як визріває яблуко), коли людина, підсумовуючи свої вчинки, шкодує за втраченим, яке в такі хвилини майже намацально оприсутнюється, чи тому, що табаровий бабій,…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)