повчальний[повча́льний]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
повча́льний -а, -е. 1》 Який містить повчання, напучення. || Який буває при висловленні повчання, напучення. 2》 Який навчає чого-небудь, дає корисні відомості, служить уроком.
ПОВЧА́ЛЬНИЙ, а, е. 1 . Який містить у собі повчання, напучення. Двоє [селян] стояли осторонь, .. інколи докидаючи й від себе повчальне слівце (Ю. Смолич); Плужника почали дратувати повчальні сентенції кабінетного завсідника (Я. Гримайло); // Який буває при висловленні повчання, напучення. – Оксано, не спи! – несподівано проказав він повчальним тоном, щоб одвернути од себе .. увагу (А. Кримський); Прислухається Марко до повчального, розважного голосу (І. Кириленко). 2. Який навчає чого-небудь, дає корисні відомості, служить уроком. Ще й досі була Хаєцькому впомки та перша ніч його незвичного старшинування. Гірка і повчальна ніч... (О. Гончар).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| повча́льній | жін., давальний |
| повча́льна | жін., кличний |
| повча́льній | жін., місцевий |
| повча́льна | жін., називний |
| повча́льною | жін., орудний |
| повча́льної | жін., родовий |
| повча́льну | жін., знахідний |
| повча́льному | чол., давальний |
| повча́льний | чол., кличний |
| повча́льнім | чол., місцевий |
| повча́льному | чол., місцевий |
| повча́льний | чол., називний |
| повча́льним | чол., орудний |
| повча́льного | чол., родовий |
| повча́льного | чол., знахідний |
| повча́льний | чол., знахідний |
| повча́льному | сер., давальний |
| повча́льне | сер., кличний |
| повча́льнім | сер., місцевий |
| повча́льному | сер., місцевий |
| повча́льне | сер., називний |
| повча́льним | сер., орудний |
| повча́льного | сер., родовий |
| повча́льне | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Тут до речі буде відзначити, як факт виключно цікавий і навіть повчальний, що амінокислоти не є звичайні нормальні діти хімічного світу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger