погодувати[погодува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
погодува́ти - у ю, - у єш, док. , перех. 1》 Док. до годувати 1). 2》 Годувати якийсь час.
ПОГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1 . Док. до годува́ти 1. Взяла [мати дитину] У холодочок завела, В бур'ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала (Т. Шевченко); – Гей! – думаю собі не раз уночі, – не один так тяжко працює, а не має чим діти погодувати (Л. Мартович); Я погодував із свого казанка сиву-пресиву бабусю з онуком (В. Логвиненко); Треба коней погодувати (Г. Квітка-Основ'яненко); – Я піду корові гички нарву, курей погодую, – сказала Власівна (Я. Гримайло); [Неофіт-раб:] Коли б ти бачив, як плакала моя дитина вчора, – воно ж покірне, тихе немовлятко, – до вечора без покорму зоставшись, – на оргії прислужувала жінка і ніколи було забігти в хату погодувать дитину (Леся Українка); Погодувала [мати немовля] вже, стала заколихувати, “котка” стиха співаючи (А. Головко). 2. Годувати якийсь час. – Чотири карбованці на місяць – це гроші; а погодує [годувальниця дитину] до року, то маєте сорок і вісім карбованців самими грішми (Л. Яновська).
«погодувати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| погоду́ємо | майбутній, множина, 1 ос. |
| погоду́єм | майбутній, множина, 1 ос. |
| погоду́єте | майбутній, множина, 2 ос. |
| погоду́ють | майбутній, множина, 3 ос. |
| погоду́ю | майбутній, однина, 1 ос. |
| погоду́єш | майбутній, однина, 2 ос. |
| погоду́є | майбутній, однина, 3 ос. |
| погодовано | |
| погоду́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| погоду́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| погоду́й | наказовий, однина, 2 ос. |
| погодува́ти | інфінітив |
| погодува́ла | минулий, жін. |
| погодува́в | минулий, чол. |
| погодува́ло | минулий, сер. |
| погодува́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| погодувать | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
годува́ти / погодува́ти штурханця́ми кого
Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
Коли бувало влізу до курника, то не душу одну курку або дві, щоб наїстися і дітей погодувати, але видушу десять, двадцять із самої злої волі.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)