подружжя[подру́жжя]

подру́жжя -я, с. 1》 Шлюбна пара; чоловік і дружина. 2》 Шлюбне життя, шлюб. 3》 Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини.

ПОДРУ́ЖЖЯ, я, с. 1 . Шлюбна пара; чоловік і дружина. [Хуса:] В римлян то звичай, що коли подружжя приходить вкупі, то й вітати треба обох укупі (Леся Українка); Це було істинно щасливе подружжя, вони були мовби створені одне для одного (О. Гончар); * Образно. Подружжя гусей підійшло до колодязя (Остап Вишня). 2. Шлюбне життя, шлюб. Вони були люди вже не молоді, мали в подружжі дітей (Н. Кобринська); Подружжя виявилося напрочуд вдалим (В. Собко). 3. Один із членів шлюбної пари; дружина щодо свого чоловіка або чоловік щодо своєї дружини. Дядько Тимоха хоч п'ятий десяток год жив, а подружжя собі не знайшов (Б. Грінченко); – Тут .. нічого нашого не зосталося. – Нічого? А могила твого батька? Хай і мене коло нього поховають, – мимоволі подається [Катерина] в той бік, де, відробивши своє, лежить її подружжя (М. Стельмах).