поділок
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОДІ́ЛОК¹, ПОДО́ЛОК, лка, ч. Зменш. до поді́л. Груша родить багато .. Устає вдосвіта моя [дружина], назбирає в поділок (П. Козланюк); – Ліда в своїй чудесній сукенці .. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський); Закрутилася стара по хаті, подолком лаву здмухує (М. Стельмах); * Образно. Садок був невеличкий, але рясний. Нешироким поділком він простягсь аж до річки (Б. Грінченко); Спустила хмарка на луги Мережані подолки (П. Тичина). ПОДІ́ЛОК², лку, ч., діал., заст. 1. Ділянка землі, виділена в користування селянській родині. Поділку у їх по дві десятини (Сл. Б. Грінченка). 2. Долівка. Люлька випала йому з зубів і лежала на поділку (І. Франко).
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | поділок | поділки |
| Родовий | поділка | поді́лків |
| Давальний | поді́лкові / поділку | поділкам |
| Знахідний | поділок | поділки |
| Орудний | поді́лком | поділками |
| Місцевий | поді́лкові / поділку | поділках |
| Кличний | поділку | поділки |
Омоніми
Літературні засвідчення
Прокіп Гордійович вже давно звик до такої жіночої пунктуальності, гортав у кутку журнали, перевівши червоненьку стрілку Клавиного будильника на п'ять поділок вперед.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)