подіти
Дані Атласу
Значення
сп. поді́нь; док., перех. 1. Те саме, що ді́ти². Василь спершу не знав, де його [ножика] і подіти; то заховає у кишені, то подума: а що як випаде? (Мирний, IV, 1955, 17); Він ні...
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| подінемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| подінем | майбутній, множина, 1 ос. |
| подінете | майбутній, множина, 2 ос. |
| подінуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| подіну | майбутній, однина, 1 ос. |
| подінеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| подіне | майбутній, однина, 3 ос. |
| подіто | |
| подіньмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| подіньте | наказовий, множина, 2 ос. |
| подінь | наказовий, однина, 2 ос. |
| подіти | інфінітив |
| поділа | минулий, жін. |
| подів | минулий, чол. |
| поділо | минулий, сер. |
| поділи | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| подіть | інфінітив |
Фразеологізми та сталі вирази
де (куди) дівати (діватися) / діти (подіти) себе; де (куди) подітися, зі сл. не знати
Чим зайнятися, щоб уникнути нудьги, апатії, бездіяльності і т.ін. Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський); Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гомірними вулицями (В. Кучер); Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті (В. Стефаник); Першу зиму Олені було так тяжко і так сумно, що вона не знала, куди подітися (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словникне знати, куди дівати / подіти (діти) очі від сорому
Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв'язку з провиною, осудом і т.ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж між народ… (Г. Квітка-Основ'яненко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…голову докорами, а й змовилася зі старою Рудьчихою, аби та замикала свою дочку чи змушувала всіх сусідів допильновувати, аби Галинка не вибігла до Андрія на побачення за бараки й не осоромила її, про що обидві матері кричали на весь табір, аж Андрійкові очі від сорому ніде було подіти, але то він уже якось витримав би, якби лише вдалося приголубити Галинку, яка так само до нього линула, як і він до неї, — а коли він зиркнув на колоди ще раз, бож його дорога вела саме повз колоди, то, замість Стецька й Геврика, остовпівши, він зауважив чорта, який,…
Джерело: literary_fts