подія[поді́я]

поді́я -ї, ж. 1》 Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. || тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних), які становлять ніби щось єдине ціле. 2》 Те, що порушує усталений, звичний хід життя; що-небудь важливе, видатне. || Що-небудь непередбачене, несподіване; пригода. 3》 заст. Справа, дія.

ПОДІ́Я, ї, ж. 1 . Те, що відбувалося або відбулося, сталося; явище, факт суспільного або особистого життя. Дячиха виросла таки у цім селі, і подія, про яку так негречно згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Г. Хоткевич); З палуби “Каймана” теж спостерігали за подіями на шхуні та за шлюпкою (М. Трублаїні). 2. тільки мн. Сукупність пов'язаних між собою в якомусь відношенні явищ, фактів суспільного життя (звичайно важливих, значних), які становлять ніби щось єдине ціле. За чаєм Іван зразу, немов поспішався, підвищеним тоном почав розмову про сучасні події (М. Коцюбинський); Він натякав на Баржакове минуле, на те, що після подій 1905 року той кілька років відбував заслання десь на соляних промислах в Астраханській губернії (О. Гончар). 3. Те, що порушує усталений, звичний хід життя; що-небудь важливе, видатне. Писати палички, думаєте, не подія в житті? (К. Гордієнко);…