позначати[познача́ти]

познача́ти - а ю, - а єш і рідко позн а чувати, -ую, -уєш, недок. , позн а ч и ти, - а ч у , - а ч и ш, док. , перех. 1》 Значити, мітити що-небудь якимсь чином. || Показувати на кого-, що-небудь. || Називати, вказувати що-небудь. Позначати індекс поштового відділення . || Давати чому-небудь якесь умовне вираження. Позначити невідоме іксом . || рідко . Заздалегідь призначати що-небудь. || перен. Наділяти якими-небудь відмітними ознаками, рисами і т. ін. || перен. , рідко . Намічати, робити відомим. 2》 Указувати на розташування, місцезнаходження чого-небудь. || Служити знаком, який вирізняє що-небудь. || перен. Означати, засвідчувати що-небудь; знаменувати. 3》 Робити доступним зорові, помітним, видимим. 4》 Служити відмітною, характерною ознакою, бути відмітною, характерною особливістю кого-, чого-небудь.

ПОЗНАЧА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗНА́ЧИ́ТИ, а́чу́, а́чи́ш, док., що, рідше кого. 1 . Значи́ти, мітити що-небудь якимсь чином. Сапери групами снують по всій висоті .. з довгими міношукачами в руках. Позначають мінні поля, прокладають проходи бійцям (О. Гончар); – Оддай мені яйця, злодійко!.. – Це моя курка нанесла .. – А хіба ж твоя курка їх позначила, чи що? (І. Нечуй-Левицький); Доки він позначає на карті окопи, я йду вперед (О. Донченко); Глибини озер позначають цифрами в метрах (з навч. літ.); Позначила [Галочка] всі свої речі, а на хусточках вишила навіть квіти (О. Іваненко); // Показувати на кого-, що-небудь. [Один лицар:] Ми просимо, щоб ви сами сказали, Хто має вам служить в которім танці .. [Анна:] Я вас, панове, позначу рукою, хай всяк свою чергу запам'ятає (Леся Українка); // Називати, вказувати що-небудь. Позначати індекс поштового відділення ; /…