позов[по́зов]

по́зов п о зову і рідко п о зву, ч. 1》 Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Віндикац і йний п о зов — позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Зустр і чний п о зов — власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої (позивача), пред'явлений для спільного розгляду позову, який спочатку був пред'явлений позивачем відповідачеві. Негат о рний п о зов — позов, направлений на усунення перешкод, що заважають власнику користуватися своїм майном. П о зов про прис у дження — позов, направлений на примушення відповідача здійснити певні дії або утриматися від неправомірних дій. Регрес и вний п о зов — вимога кредитора щодо повернення грошової суми, яку він з вини боржника сплатив іншій особі. Подав а ти п о зов — порушувати, розпочинати судову справу. 2》 Цивільна судова справа. Виграти позов .

ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч. 1 . Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (з наук.-попул. літ.); – Який там, кому і на кого позов написали? (Панас Мирний); – Любомирський здурів та бух на мене позов у сенат за те, що я вирізав його робітників (І. Нечуй-Левицький); Ятці Браун дано змогу виступити з судовим позовом на тих-о поліцаїв (Ірина Вільде). 2. Цивільна судова справа. Суд розглядає різні цивільні позови і відновлює торжество закону, усуває порушення закону, захищає законні права громадян (з наук.-попул. літ.); – Більше було потім позову за гроші, ніж самих тих грошей (Леся Українка); – Той чоловік, що колись узяв його землю, тепер її не віддавав. Почалися позви, судова тяганина (Б. Грінченко). Пода́ти (рідше да́ти, учини́ти…