поклін
Дані Атласу
Значення
1. Нахиляння голови або верхньої частини тулуба (на знак вітання, поваги, подяки, під час молитви і т. ін.). Надя, сидячи на балконі, здалека могла бачити свого залицяльника й п...
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | поклін | поклони |
| Родовий | поклону | поклонів |
| Давальний | поклонові / поклону | поклонам |
| Знахідний | поклін | поклони |
| Орудний | поклоном | поклонами |
| Місцевий | поклоні / поклонові / поклону | поклонах |
| Кличний | поклоне | поклони |
Фразеологізми та сталі вирази
віддавати (класти, складати) / віддати (скласти) земний (низький, поясний) поклін (уклін) кому і без додатка
Кланятися, поклонятися. Які чуття із мрій напівзабутих плачем вставали в синій далі гін, коли земний віддаючи поклін, вони торкались рук його закутих! (А. Малишко); Не молилася за мене, поклони не клала моя мати; а так собі мене повивала (Т. Шевченко); Пішли усі поклони йому віддати — Волхви, царі і вбогі пастухи (Леся Українка); Побачивши гостя, матушка зразу ж здригнулася всередині і по-чернечи віддала поясний уклін (М. Стельмах); Вийшла дівчина на кін, глянувши привітно в залу, склала всім низький уклін (С. Воскрекасенко). 2. кому. Схилятися перед ким-, чим-небудь, виявляючи глибоку пошану, повагу. Народе! Я кладу земний уклін твоєму полю і твоєму дому! (М. Рильський); Кавказу вартовий, Казбеку, Тобі складаю я поклін (М. Зеров).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Вона цей поклін теж віднесла на карб своїх одвідин церкви й навіть і в голову не клала, щоб за цим стояло щось інше ще, щоб старий чернець вклонився їй до сирої землі з якоїсь іншої причини.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger