покривати[покрива́ти]

покрива́ти - а ю, - а єш, недок. , покр и ти, - и ю, - и єш, док. , перех. 1》 Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. || Робити покрівлю, дах на чому-небудь. || Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям. || Оббивати, обкладати, обшивати і т. ін. що-небудь чимсь; бути оббивкою, обкладкою, обшивкою тощо. || Надівати щось (на голову), зав'язувати чим-небудь (голову). Покрив а ти г о лову етн. , заст. — виходити заміж. Покрив а ти молод у етн. — у весільному обряді – надівати на голову молодої убір заміжньої жінки. 2》 Наносити на якусь поверхню шар чого-небудь; лягати шаром на якусь поверхню. || Прикрашати чим-небудь якусь поверхню, обробляючи її; служити, бути прикрасою такої поверхні. 3》 Устеляти собою якусь поверхню. || Рости на поверхні чого-небудь. 4》 Затягувати, огортати, охоплювати собою кого-, що-небудь. || Закривати, накривати кого-, що-небудь, затуляючи собою. || перен. , заст. Захищати, уберігати кого-небудь. Покрити забуттям . Покрити славою . 5》 Заповнювати чим-небудь або собою якийсь простір; густо всівати чим-небудь або собою якусь поверхню; утворювати що-небудь на поверхні чогось у багатьох місцях. || Проступаючи на поверхні, поширюватися по обличчю, тілу і т. ін. || З'являтися на шкірі (про зморшки). Покривати поцілунками . 6》 Оплачувати, відшкодовувати що-небудь чимсь. || Забезпечувати чим-небудь у потрібному розмірі, обсязі, у потрібній кількості і т. ін. || перен. Спокутувати чимсь свою провину, недобрий вчинок і т. ін. 7》 розм. Приховувати чий-небудь поганий вчинок, злочин і т. ін., не видавати когось. || чим і без додатка . Приховувати що-небудь взагалі (справи, обставини, почуття і т. ін.). 8》 Проходити під час руху (якусь відстань). 9》 Перевершувати чим-небудь інших, переважати у чомусь, перемагати кого-, що-небудь. || Заглушати якісь звуки, голоси, запахи і т. ін. || Заглушати якісь почуття, думки, враження і т. ін. || Відгукуватися певним чином на що-небудь (криками, оплесками і т. ін.). 10》 перев. док. , розм. Вилаяти кого-небудь. 11》 спец. Спаровувати (самку з самцем). || Запліднювати.

ПОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що. 1 . Накривати, закривати чимсь зверху кого-, що-небудь. – Дощик. Та, далебі, й гарненький, – радів Хома, сяючи очима, і навіть не покривав себе шматочком брезенту (Григорій Тютюнник); Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття, покрила плечі тонким кашеміровим платком (Панас Мирний); Поки Михайло вмивався надворі, мати й стіл покрила скатертиною і наставила всього (М. Зарудний); * Образно. І літо минуло, і осінь приспіла, І листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Глібов); // Робити покрівлю, дах на чому-небудь. – Дивуюсь: нащо ви по-городському свою кам'яницю склом покриваєте? (М. Стельмах); У кутку дід .. заплів хижку з лози, Михайло покрив її соломою гарно, а Маруся промела коло дверей (Марко Вовчок); // Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям. Дужі гілляки в цвілих кордубатих узлах покривали зверху місцину шатром (П. Тичина); // Оббивати, обкладати, обшивати і т. ін. що-небудь чимсь; бути оббивкою, обкладкою, обшивкою тощо. В день врожаю так і сяк Змайстрував їжак вітряк; Стіни дранкою покрив, Крила з лубу поробив (М. Стельмах); Все робив Василь своїми руками – і хату обклав цеглою, і сарай збудував, черепицею дах покрив (О. Копиленко); Білий мармур лежав скрізь, покриваючи могили (Ю. Яновський); // Надівати щось (на голову), зав'язувати чим-небудь (голову). Нарядила [жінка] Оксану у своє жіноче і голову покрила (Г. Квітка-Основ'яненко); Христя .. зникла в темних сінях. А за нею й Панько, – в одній руці держачи пояс, а другою поспішаючи покрити голову шапкою (Панас Мирний). 2. Наносити на якусь поверхню шар чого-небудь; лягати шаром на якусь поверхню. Всюди все чистили, вимітали й покривали фарбами (Яків Баш); Бетонярі покривали скелю цементним розчином, втираючи його в скелю дротяними щітками (Г. Коцюба); * Образно. Іван Франко писав, що доля була жорстока до великого Кобзаря ціле життя, та не покрила іржею золота його душі (із журн.); // Прикрашати чим-небудь якусь поверхню, обробляючи її; служити, бути прикрасою такої поверхні. Покривати обкладинку книжки візерунками ; Двері покривала художня різьба. 3. Устеляти собою якусь поверхню. Білий чистий сніг покривав дахи, галуззя дерев (Н. Кобринська); Пилюка, пахкаючи з-під коліс, покривала Оксенові чоботи (Григорій Тютюнник); І дах, похилений до сну, І твій рукав, моя хороша, Зірчаста покрива пороша (М. Рильський); Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах); // Рости на поверхні чого-небудь. Він був без одежі. М'яке темне волосся покривало все його тіло (М. Коцюбинський); З дна росте морська трава, Яка весь берег покрива: Густа, зелена і стрімка... (І. Нехода); Всю долину покрив квіток весняних цілий ліс (Леся Українка). 4. Затягувати, огортати, охоплювати собою кого-, що-небудь. З яру Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Т. Шевченко); Де-не-де в небі мерехтять зорі, і важкий туман покриває будівлі (Н. Рибак); Дивиться мати, а він озирнеться, помахає рукою і йде собі далі за возом. Ось уже покрила його пилюка, і не розбере мати – бачить вона свого сина за тією завісою чи то тільки привиджується їй? (Григорій Тютюнник); * Образно. Відразу чогось засмутився, Аж чорна хмара чоло покрила (М. Коцюбинський); // Закривати, накривати кого-, що-небудь, затуляючи собою. Вербочко густенька! розпусти своє листячко ще густіш, покрий нас, як з милим зійдемося (Г. Квітка-Основ'яненко); // перен., заст. Захищати, уберігати кого-небудь. [Богомолка:] Нехай великий пророк покриє тебе своєю ласкою! (І. Нечуй-Левицький); [Матушка гуменя:] Покрий, свята пречисто, її немощну душу своїм покровом святим! (Панас Мирний). 5. Заповнювати чим-небудь або собою якийсь простір; густо всівати чим-небудь або собою якусь поверхню; утворювати що-небудь на поверхні чогось в багатьох місцях. Часом неприємно вражала вітрина, де новий чорний оксамит покривали годинники, брошки, шпильки і персні (М. Коцюбинський); Темрява геть розступилася, далеко відкривши контури берегових круч і – зовсім близько – густе пакілля численних дротяних загорож, що покривало все узбережжя (О. Гончар); Дощ, як з відра, линув на землю – і зразу покрив її калюжами (Панас Мирний); Мирні зорі все покрили небо (І. Гончаренко); // Проступаючи на поверхні, поширюватися по обличчю, тілу і т. ін. Вона була глибоко, тяжко ображена, серце їй стукотіло, густа краска покривала вид (Леся Українка); Невеличкий ружинець [рум'янець] покрив її білі щоки (Панас Мирний); // З'являтися на шкірі (про зморшки). Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся, як мілке плесо у лози, покрили зморшки (М. Коцюбинський). 6. Оплачувати, відшкодовувати що-небудь чимсь. Спектакль сприймали дуже добре, але публіки на нього ходило мало. Зал лишався незаповнений, нічим було покривати накладні видатки (з мемуарної літ.); Різниця в видатках буде невелика, рублів на 10, а се дурниця, щось намалюєте тут і покриєте лишок видатків (М.…