пола[пола́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОЛА́, и́, ж. 1. Край кожної з половин одягу (пальта, шинелі, піджака і т. ін.), що розгортається спереду. Поли крає, а плечі латає (Номис); Він довго обтрушувався, чепурився, обтер порох з чобіт полою шинелі (І. Нечуй-Левицький); Холодний березневий вітер шарпав поли чорного пальта (П. Панч). 2. розм. Повішене полотнище, яке розсувається, відкидається в сторону і т. ін. “Ануте!” Як се тільки гукнув [Юдун], так поли у шатра і впали, а під шатром, чого то там не було? (Г. Квітка-Основ'яненко). Уда́ритися об (у) по́ли [рука́ми] див. ударя́тися. ◇ [Аж] уда́рити об по́ли рука́ми див. ударя́ти; Би́тися (би́ти, ударя́ти) / уда́ритися (уда́рити) [себе́] об (у) по́ли [рука́ми] див. би́тися; (1) Вда́рити у по́ли (д) див. ударя́ти; (2) З-під поли́: а) (зі сл. купува́ти, продава́ти і т. ін.) таємно, крадькома, незаконно. – Нічого ані купить, ані тобі продати, – хіба з-під поли, крадькома (В. Еллан-Блакитний); – Тихцем з-під поли продавав [Марченко] чоботи на базарі (М. Стельмах); б) нелегально, таємно. Водився [Яресько Матвій] з кременчуцькими бунтарями і читав з-під поли селянам протицарські афішки (О. Гончар); – Чому вашу працю студенти читають з-під поли? Сам бачив – засмальцьовану, потріпану (Р. Іваничук); (3) Із поли́ в полу́, зі сл. відда́ти, переда́ти і т. ін. – безпосередньо від одного до іншого. Не довго торгувались .. і стригун [кінь] із поли в полу перейшов до мене (з мемуарної літ.); Лови́ти за по́ли див. лови́ти; Мов (на́че, нена́че і т. ін.) за по́ли тя́гне див. тягти́; (4) Під поло́ю – потай від інших, крадькома, таємно. – Хоч Дорош і городянин, а, бач, поділився хлібом-сіллю, а ми, селюки, під полою зжували (Григорій Тютюнник); Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні (М. Рильський); (5) По́ли врі́зати та тіка́ти (д) див. урі́зувати¹; По́ли (полу́) вріж та тіка́й див. урі́зувати¹; По́ли (полу́) врі́зати див. урі́зувати¹; (6) По́ли рі́зати та тіка́ти (д) див. урі́зувати¹; Сми́кати (сі́пати, тягти́) за по́ли див. сми́кати; Хапа́ти за по́ли (плащ, стреме́на́ і т. ін.) див. хапа́ти¹; Хапа́тися за по́ли (плащ, стреме́на́ і т. ін.) див. хапа́тися; [Як] врі́зати по́ли (полу́) див. урі́зувати¹; Як (мов, на́че і т. ін.) за по́ли тя́гне див. тягти́.
«пола» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пола́ | поли |
| Родовий | поли | піл |
| Давальний | полі | полам |
| Знахідний | полу | поли |
| Орудний | поло́ю | полами |
| Місцевий | полі | полах |
| Кличний | по́ло | поли |
Літературні засвідчення
…* Старовинного виховання (лат.), — Ред. * Хто лях, має страх! Цар гостро напирає на зрадників, Видуману свободу відбирає! Паскевич хай живе! На погибель — на чию? Ляхів, ляхів, ляхів! (польськ-) — Ред. * Забити попа, що гавкає на Польщу (польськ.). — Ред. * Попівські права (лат.). — Ред. * Ні пана, ні пола? (польськ.) — Ред. * Непокірна особа! (лат.) — Ред. * Вірно і чесно (нім.) — Ред. * Передовою особою (нім.).— Ред
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)