полежати[поле́жати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОЛЕ́ЖАТИ, жу, жиш, док. 1. Лежати якийсь час. По обіді отець Харитін любив полежати й навіть книжку почитати (І. Нечуй-Левицький); – Ми йому і те і се, а він полежить .. та знову на весь сарай: “Де мій екіпаж?..” (О. Гончар); Тане й тане мій Василько, як свічка. Полежав, похирів – та навесні й переставився (Марко Вовчок); Приїхали на другий день Оксенові брати, повезли у Зіньків, у лікарню. Полежав там Оксен два місяці (Григорій Тютюнник). 2. Лежати протягом певного часу, не розвиваючись, не просуваючись далі (про справу, рукопис і т. ін.). Поему скінчила, але виходить так, що їй ще полежати треба (Леся Українка).
«полежати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 19 форм · VESUM
Інфінітив: поле́жати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | поле́жу | поле́жимо / поле́жим |
| 2 особа | поле́жиш | поле́жите |
| 3 особа | поле́жить | поле́жать |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| поле́жать | інфінітив |
Літературні засвідчення
…житті Доброго й ніжного мазохіста, без шкідливих звичок, матеріально забезпеченого, уважного в побуті. І вона буде щасливою. Обов’язково буде, ти віриш у це. — Що там діється надворі? — запитуєш у перерві між поцілунками. — Дощ, — відповідає вона і нарешті йде геть. Ще трохи полежати — і в дорогу. Вода все одно вистигає, музика на касеті закінчується об’єднаним хором індіанців та конкістадорів, горілку вона доп’є самотужки, навіть якщо в неї де-небудь прихована ще одна пляшка. Мої хлопці гинуть заради горілки, а вона тут собі дозволяє кидатися пляшками об стіни! Випускаєш воду в підземні світи.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)