полюддя
Дані Атласу
Значення
У стародавній Русі — збирання князем з дружиною або його представниками данини з підлеглого населення. Походи князів з дружинами за даниною називалися полюддям (Іст. УРСР, І, 19...
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 8 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| полюддю | сер., давальний |
| полюддя | сер., кличний |
| полюдді | сер., місцевий |
| полюддю | сер., місцевий |
| полюддя | сер., називний |
| полюддям | сер., орудний |
| полюддя | сер., родовий |
| полюддя | сер., знахідний |
Літературні засвідчення
…В Новгороді седів як намісник Його власний син Святослав. Візантійський імператор Костянтин Порфірогенет (913-059) залишив нам образ господарювання київського князя. В падолисті, каже він, руські князі виїздили з своїми дружинами #15 «д лодіфа до деревлян, дреговичів, кривичів, сіверян, уличів та інших. Це було ,полюддя", збірання дані. Цілу зиму швендяли, збірали данину в на- раліях, робили суд. В квітні вертались вже водою -- Дніпром, Десною, Припяттю. В Київі споружали каравани, щоб завезти назбірані продукти до Царьгороду. Певна річ, відносини в Візантією не обмежувались війною або торговлею.…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)
Вікіпедія
Полюддя
Полю́ддя — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник. На думку деяких дослідників полюддя було формою розплати князя з дружиною, власне ж данина йшла на користь самого князя. Збирали хутро, мед, зерно, гроші тощо. Розмір данини точно не було визначено, що призводило до зловживань. Виїжджаючи на полюддя, князі та їхні слуги грабували населення і чинили над ним насильства.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B4%D1%8F