полізти
Дані Атласу
Значення
to crawl; to climb; to meddle (unidirectional)
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
Інфінітив: полізти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | полізу | поліземо / полізем |
| 2 особа | полізеш | полізете |
| 3 особа | полізе | полізуть |
Фразеологізми та сталі вирази
лізти (грубо перти і т.ін.) / полізти на рожен (проти рожна)
Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко); — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа); — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник); Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер); Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. — Ти вбив, гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко); Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар); Наражати себе на неприємність. — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник); — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко); — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк). лізти на роги. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко). 2. Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось всупереч комусь. — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко); Андрій: Не твого носа це діло. Семен: Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало); Так, все життя він лізтиме проти рожна, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов); Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко).
Фразеологічний словникживим до бога (на небо) лізти / полізти
Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька). 2. Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу лікаря, — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук).
Фразеологічний словникза словом до кишені (у кишеню) не лізти (не лазити, не полізти)
Бути дотепним і метким у розмові. —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник); Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник); Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька); Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.); Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович); по слово до кишені не лізти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов). Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний). за словами не лазити до кишені. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський). не полізти за словом в карман. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич). не полізти за словом у пазуху. Марко: Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Звели їй до відьми в зуби полізти — і полізе, їй би треба хлопцем родитись (знов засміялась).
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: learner_english_gloss