полімери[поліме́ри]

ПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. поліме́р, у, ч.). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Полімери, як правило, складаються з великих ланцюгових молекул, які називають макромолекулами (з наук.-попул. літ.); Очистивши від непотрібних домішок, мономери з'єднують й витягують у довгі низки – полімери. З них хіміки можуть синтезувати будь-які речовини (з наук.-попул. літ.); // Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі. Існує думка, що луска риби – це своєрідний природний полімер. Внаслідок цього тертя між поверхнею луски і водою під час руху риби різко зменшується (з наук.-попул. літ.); Слідом за каучуком з'явилися поліетилен, полівінілхлорид, поліакрилонітрил і сотні інших полімерів (з наук.-попул. літ.).