політика[полі́тика]

полі́тика -и, ж. 1》 Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. || Події та питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя. Брудн а пол і тика — нечесність, брехливість та інші подібні методи досягнення мети. Антиінфляц і йна пол і тика — державні заходи, які регулюють грошовий обіг та грошову масу, стримують непомірне зростання цін. Вал ю тна пол і тика — сукупність заходів і форм, що здійснюються державними органами, центральними банківськими та фінансовими установами в галузі валютних відносин. Грош о во-кред и тна пол і тика — заходи, які здійснюються в галузі грошового обігу та кредиту; грошова політика. Інвестиц і йна пол і тика — а) загальнодержавні принципові рішення та заходи, що визначають напрями використання капітальних…

ПОЛІ́ТИКА, и, ж. 1 . Цілеспрямована діяльність, пов'язана з прийняттям рішень у галузі взаємовідносин між різними суспільними групами, державами й народами, а також із боротьбою за здобуття або утримання державної влади. Розв'язання проблем розвитку мов, культур національних меншин з самого початку посіло ключову роль в політиці України (з наук. літ.); // з означ. Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. Мирна політика знаходить дедалі більшу підтримку широкої громадськості різних верств населення (з публіц. літ.); // Події і питання внутрішньодержавного і міжнародного суспільного життя. Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (І. Нечуй-Левицький); Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Яновський); Все залежатиме від того, що буде відбуватися в українській внутрішній політиці (з газ.). 2. перен., розм. Ліні…