помешкання[поме́шкання]

поме́шкання -я, с. 1》 Приміщення для кого-, чого-небудь. || Житлове приміщення; житло. || Будинок або частина якогось приміщення, призначені для проживання кого-небудь. || Певна, конкретна квартира чи кімната. || Приміщення, яке наймають на певних умовах для тимчасового проживання; квартира. 2》 Проживання в якому-небудь місці.

ПОМЕ́ШКАННЯ, я, с. 1 . Приміщення, призначене для кого-, чого-небудь. Наші подруги спустилися в осередковий льох, що містився під самою церквою; він уявляв з себе помешкання середньої величини (М. Старицький); Ще звечора якась постать побувала в помешканні сільради й вийшла звідти (Ю. Яновський); // Житлове приміщення. Її [бабусю] викинули до напівпідвальної кімнати, а наше помешкання забрала Вовчиха (Л. Смілянський); У Хоми думав [Микола] попросити притулку, поки знайде для себе щось краще. З помешканнями тепер ставало вже сутужніше (В. Гжицький); // Будинок або частина якогось приміщення, призначені для проживання кого-небудь. Її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (І. Франко); Помешкання складається з трьох кімнат і великої кухні (В. Гжицький); // Певна, конкретна квартира чи кімната. – Я живу у третьому корпусі, помешкання п'ятнадцять (В. Собк…