помилування[поми́лування]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
поми́лування -я, с. 1》 Дія за знач. помилувати 1). 2》 Рішення про звільнення від кари або про пом'якшення покарання за злочин.
ПОМИ́ЛУВАННЯ, я, с. 1 . Дія за знач. поми́лувати 1. Зрадникам народу нема помилування – ні їм, ні роду (прислів'я); – Мене радять, – казав пацанок [хлопчак] з дитячим довір'ям, – щоб я послав прохання до цариці про помилування (С. Васильченко); Рєпніна була надійним другом. Не побоялася вона написати Орлову, добиваючись помилування або принаймні дозволу йому [Т. Г. Шевченку] малювати (З. Тулуб). 2. Рішення про звільнення від кари або про пом'якшення покарання за злочин. [Меланка:] В мене ж наказ – помилування Свічці – І цей огонь, дивись, я донесла (І. Кочерга); – Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів (О. Гончар).
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | поми́лування | поми́лування |
| Родовий | поми́лування | поми́лувань |
| Давальний | поми́луванню | поми́луванням |
| Знахідний | поми́лування | поми́лування |
| Орудний | поми́луванням | поми́луваннями |
| Місцевий | поми́луванні / поми́луванню | поми́луваннях |
| Кличний | поми́лування | поми́лування |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…руди, мов у барабан, аж гуло, а потім брав у свої ведмежі обійми бідного опонента і зі сміхом мняв його на всякі способи аж той починав криком кричати, згоджувався мерщій і просив помилування. Такі аргументи безперечно сильно впливали. Отже, Толь ніколи не любив жінки. А в той час дівчата по ньому з глузду сходили, по ньому такому кремезному, ставному, з гарним співочи…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger