помиритися[помири́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
помири́тися -мир ю ся, -м и ришся, док. 1》 Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. || Встановити добрі стосунки, згоду між собою. || Дійти згоди. 2》 Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися.
ПОМИРИ́ТИСЯ, мирю́ся, ми́ришся, док., з ким. 1 . Припинити суперечки, ворожнечу або відновити добрі стосунки з ким-небудь. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Нечуй-Левицький); – Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а був мир та спокій (А. Шиян); * Образно. [Парвус:] Не може помиритись вода з олією (Леся Українка); // Встановити добрі стосунки, згоду між собою. Зав'язалася спірка завзята... Не помирилися вперш молодята (М. Шеремет); // на чому. Дійти згоди. Помирилися всі на тому, щоб іти пішки (О. Гончар); Помирились на тім, що дочка мусила зливати батькові на руки, доки він умивався (Ю. Яновський). 2. Терпляче поставитися до чого-небудь небажаного; примиритися. Ну, що робити, прийдеться моїм шановним видавцям помиритися з невеликою стратою часу, що сталася не з моєї вини (Леся Українка); – Це була держав…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: помири́тися / помири́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | помирю́сь / помирю́ся | поми́римось / поми́римося / поми́римся |
| 2 особа | поми́ришся | поми́ритесь / поми́ритеся |
| 3 особа | поми́риться | поми́ряться |
Літературні засвідчення
…сь, очі божевільне палахкотіли, думки плутались... Так він логічно й не розповів нічого до пуття про свою трагедію, крім того, що його били й закидали найдикіші злочини. Не в силі помиритися зі своєю ганьбою, Георгіані ламав пальці й плакав. З камери брали ще двох жидів з Цукротресту, брали ще Азіка і скоро всіх повернули. Надходив вечір. Тяжка, тривожна атмосфера все…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger