помолитися[помоли́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
помоли́тися -мол ю ся, -м о лишся, док. 1》 Док. до молитися 1). 2》 Молитися якийсь час.
ПОМОЛИ́ТИСЯ, молю́ся, мо́лишся, док. 1 . Док. до моли́тися 1. Встали сіромахи, Помолились на схід сонця, Пішли понад шляхом (Т. Шевченко); Прибирай, стара, у хаті, Помолися Богу, Та й виходь мерщій стрівати Сина на дорогу (Я. Щоголів); Семен помолився до неба, загорнувсь у свиту і заснув (М. Коцюбинський); Потім мати каже: “Помолися, сину, Богу, і він тобі щастя в дорозі пошле” (Григорій Тютюнник); * Образно. Вирядили ми свого батенька в далеку дорогу, А за його Україна-ненька помолиться Богу (Леся Українка). 2. Молитися якийсь час. – Дай же мені хоть часинку Богу помолитись!.. (Г. Квітка-Основ'яненко).
«помолитися» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: помоли́тися / помоли́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | помолю́сь / помолю́ся | помо́лимось / помо́лимося / помо́лимся |
| 2 особа | помо́лишся | помо́литесь / помо́литеся |
| 3 особа | помо́литься | помо́ляться |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| помолітесь | наказовий, множина, 2 ос. |
| помолітеся | наказовий, множина, 2 ос. |
Фразеологізми та сталі вирази
як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися
Приємно, радісно, легко і т. ін. (щось робити). Та це їй як Богові молитися (З журналу).
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
— Чи гадаєш, що криком та прокляттями їх направиш? От воліла би-сь богу помолитися за їх душі, щоб їм бог дав отямитися та покинути злі дороги.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger