помститися[помсти́тися]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до помщатися / див. помщатися) помща́тися - а юся, - а єшся, недок. , помст и тися, -мщ у ся, -мст и шся, док. , за кого – що , на кому – чому , над ким – чим , кому і без додатка . Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися.
(докон. до помщатися / див. помщатися) ПОМЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОМСТИ́ТИСЯ, мщу́ся, мсти́шся, док., за кого – що, на кому – чому, над ким – чим, кому і без дод. Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися. [Самрось:] Оженили мене і, як у того Самсона, половину сили відняли... От я й б'ю Зіньку, б'ю анахтему, на ній помщаюсь!.. (М. Кропивницький); [Настя:] За нещастя моїх дітей, за нещастя України! Я над вами помстилася! (І. Нечуй-Левицький); Вона рішуче просила пустити її за лінію фронту, в партизани, дати їй можливість помститися за батька (О. Донченко); Видко, хтось помстився – пустив “червоного півня” [панові] (А. Головко); * Образно. Кераміка, – напрочуд веселий матеріал, – помщається митцеві, який недооцінює його властивості (з газ.).
«помститися» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 26 форм · VESUM
Інфінітив: помсти́тися / помсти́тись
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | помщу́сь / помщу́ся | помстимо́сь / помстимо́ся / помсти́мся |
| 2 особа | помсти́шся | помстите́сь / помстите́ся |
| 3 особа | помсти́ться | помстя́ться |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
Помітивши, що в кущах валяється дракон, швець, що ніколи не дарував заподіяної йому кривди, вирішив продемонструвати на потворі своє щойно зневажене мистецтво й таким робом помститися на всьому людству за те, що рідкобородий клієнт збунтував його душу.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger