понад[по́над]

по́над рідко пон а ді, пон а до, прийм. , з оруд. і знах. відмінками . Сполучення з п о над виражають: Просторові відношення: 1》 Уживається на позначення предмета, особи, місця: а) вище від яких міститься, рухається хто-, що-небудь, відбувається або поширюється щось ( з оруд. , рідше із знах. в. ); б) вище за яких спрямовано дію ( із знах. , рідко з оруд. в. ). || з оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) безпосередньо на якому знаходиться або рухається хто-, що-небудь, відбувається щось; б) по поверхні якого спрямована дія. 2》 з оруд. , рідше зі знах. в. Уживається на позначення предмета або місця, уздовж, біля якого рухається хто-, що-небудь, відбувається або розташоване щось. || із знах. в. Уживається на позначення предмета або місця, до якого спрямовано дію. Часові відношення: 3》 із знах. в. Указує на відрізок часу, довше якого триває або відбувається що-небудь. 4》…

ПО́НАД, рідко ПОНАДІ́, ПОНАДО́, прийм., з оруд. і знах. в. Сполучення з по́над виражають: Просторові відношення 1 . Уживається при позначенні предмета, особи, місця; // з оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця. 2. з оруд. в., рідше із знах. в. Уживається при позначенні предмета або місця, уздовж, біля якого рухається хто-, що-небудь, відбувається або розташоване щось. І верби, і тополі, І вітряки на полі, І долом геть собі село Понад водою простяглось (Т. Шевченко); Ближче по шляху валка з хлібом. Їдуть тихо. Погоничі йдуть понад возами (А. Головко); Шукали його по всіх підрозділах, по лісах, понад Дінцем – не знайшли (Григорій Тютюнник); Понад річку верби головаті Довгі віти в воду похиляють (І. Франко); Як звернути з тракту понад потік, то попадеш у вузеньку красиву долину – от се тобі й буде село Бистрець (Г. Хоткевич); // із знах. в. Уживається при позначенні предмета…