Лексикон · A-Я · П
понуро
прислівник · іменник · «Присл. до пону́рий. Полонені брели мовчки, понуро, забовтавшись у росяних травах по пояс (Гончар, III, 1959, 433); — Мені нема в чому признаватися, — понуро відповідає Роман, а ...»
Not in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Дані Атласу
готовоЗначення1 картка
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія1 форма
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
очікуєСтилістикабез нотаток
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
Курскурсова фраза / chunk
Присл. до пону́рий. Полонені брели мовчки, понуро, забовтавшись у росяних травах по пояс (Гончар, III, 1959, 433); — Мені нема в чому признаватися, — понуро відповідає Роман, а ...
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| понуро |
Літературні засвідчення
Андрухович Ю. · Юрій Андрухович. Московіада · 1960
— Ти надто понуро дивишся на речі, — всміхнулася вона.
literary_fts · e27925aa_c0127
Джерело: literary_fts