поправка[попра́вка]

попра́вка -и, ж. 1》 Те саме, що виправлення . || на що . Уточнення з урахуванням чого-небудь. Вн о сити попр а вки — а) робити виправлення, уточнення; б) змінювати що-небудь. 2》 Дія за знач. поправляти 3). 3》 Дія і стан за знач. поправляти 4) і поправлятися 4). Іт и (піт и ) на попр а вку безос. — поправлятися (у 4 знач.); видужувати. 4》 спец. Значення величини, що алгебраїчно додається до результату вимірювання з метою вилучення систематичної похибки.

ПОПРА́ВКА, и, ж., розм. 1 . Те саме, що ви́правлення. Сам учитель не зважився перебивати мене поправками, а я вимахував руками, показував на обличчі страждання хлопчика (Л. Смілянський); З блискавичною швидкістю полетіло перо по папері, заповнюючи вузькі паски рівним, чистим письмом, без перекреслень і поправок (І. Франко); Тарас Григорович зробив іще якусь поправку в Катинім малюванні (О. Ільченко); // на що. Уточнення з урахуванням чого-небудь. Не буде перебільшенням сказати, що в космосі людина вела цілком земний спосіб життя з маленькою поправкою на невагомість (з газ.). 2. Дія за знач. поправля́ти 3. Як тільки жильці отелю полягають спати, починається поправка і прочистка водопроводів, елеваторів і т. ін (Леся Українка); Німець розлютувався, гукає на наймитів, збавляє всім плату на поправку машини (Панас Мирний). 3. Дія і стан за знач. поправля́ти 4 і поправля́тися 4. Розумію, що д…