попросити[попроси́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
попроси́ти -ош у , - о сиш, док. 1》 перех. , чого , про що і без додатка , також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого-небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що-небудь; попрохати. || тільки з інфін. Запропонувати, звеліти кому-небудь зробити, виконати щось. Попросити дозволу . Попросити пробачення . Попрос и ти благослов е ння в кого заст. — а) звернутися до батьків з проханням дати дозвіл на шлюб зі своїм обранцем (обранкою); б) звернутися до батьків із проханням дати дозвіл на якусь дію, схвалити певний намір і т. ін. Попрос и ти рук и чиєї — звернутися до батьків дівчини з проханням видати її заміж за того, хто просить; запропонувати дівчині (або жінці) стати дружиною того, хто просить. Попрос и ти сл о ва — зголоситися на прилюдний виступ на зборах. 2》 неперех. , за кого . Поклопотатися за кого-небудь. 3》 перех. Запросити кого…
ПОПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. що, чого, про що і без дод., також з інфін. або із спол. щоб. Звернутися до кого-небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що-небудь; попрохати. Піду я до людей старих .. І попрошу їх розказати, Що чули од дідів своїх (І. Котляревський); Не дай, Боже, в багатого І пить попросити (Т. Шевченко); – Пішов би ти до пана, попрохав би грошей на відробітки .. – Ет, не дасть!.. – А ти піди, попроси (М. Коцюбинський); [Любов:] Тьотю Ліпо! Підіть попросіть тую пані, щоб перестала грати, я не можу сього чути!.. (Леся Українка); – Чи немає у вас якої книжки? – попросив я, соромливо опустивши очі (Ю. Яновський); Стоїть [Іван] біля порога, переминається, мов прийшов чогось попросити, але ніяк не наважиться (М. Руденко); // тільки з інфін. Запропонувати, звеліти кому-небудь зробити, виконати щось. – Наш хліб їси, нам і роби,…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| попро́симо | майбутній, множина, 1 ос. |
| попро́сим | майбутній, множина, 1 ос. |
| попро́сите | майбутній, множина, 2 ос. |
| попро́сять | майбутній, множина, 3 ос. |
| попрошу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| попро́сиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| попро́сить | майбутній, однина, 3 ос. |
| попрошено | |
| попросі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| попросі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| попросі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| попроси́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| попроси́ти | інфінітив |
| попроси́ла | минулий, жін. |
| попроси́в | минулий, чол. |
| попроси́ло | минулий, сер. |
| попроси́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| попросіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| попро́сить | інфінітив |
Літературні засвідчення
…ина посідає на кілька зубів більше чи менше, хіба то вже аж таке важливе, аби нарікати на долю? — і, не гаючися, попростував до бараків з наміром одразу податися до баби Грицихи й попросити її закрити вхід до пекла, щоб інших туди не зятягло, бо в Стецька не лишилося жодного сумніву: зволікати тут не лише не на місці, а й просто небезпечно.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger