попід[попі́д]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
попі́д прийм. , із знах. і оруд. відмінками . Сполучення з прийм. попід виражають: Просторові відношення: 1》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) під низ яких спрямовано дію ( знах. в. ); б) під низом яких відбувається дія або міститься хто-, що-небудь ( оруд. в. ). || з оруд. в. Уживається на позначення предмета, покриву, шару і т. ін., під сподом або на зворотному боці яких відбувається дія або міститься що-небудь. || з оруд. в. Уживається на позначення середовища, в глибині якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь. 2》 з оруд. в. Уживається на позначення особи або предмета, нижче від яких відбувається що-небудь або знаходиться хто-, що-небудь. 3》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) вниз до яких спрямовано дію ( знах. в. ); б) внизу біля яких відбувається що-небудь або знаходиться хто-, що-небудь ( оруд. в. ). 4…
ПОПІ́Д, прийм., із знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. попі́д виражають: Просторові відношення 1. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета або місця; // з оруд. в. Уживається при позначенні предмета, покриву, шару і т. ін., під сподом або на зворотному боці яких відбувається дія або міститься що-небудь. Ідуть до церкви, а збирають каміння... кладуть за пазуху... Хтось бачив сокиру... попід полою... (М. Коцюбинський); Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, – Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір І радісно до рани припадає Устами спраглими (М. Рильський); // з оруд. в. Уживається при позначенні середовища, в глибині якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь. Мірно чалапали ноги. Щось наче велике жувало попід водою, жувало й ковтало згуки (М. Коцюбинський); Попід землею йде далекий зброї гул... (В. Сосюра). 2. з оруд.…
Морфологія
прийменник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| попі́д |
Фразеологізми та сталі вирази
братися / взятися фертом в (попід) боки
Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т.ін. Став я, хвертом фертом в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов).
Фразеологічний словникпід (попід) чужим тином
Просто неба, надворі; без притулку. Вона була задоволена й цим, бо мала для себе й дитини свій куток і свою десятину землі, а це вже, чуєте, не те, що під чужим тином умирати (М. Стельмах); Кинула доля малого На розпутті, та й байдуже, А воно, убоге.. І подибало тихенько Попід чужим тином Аж за Урал (Т. Шевченко).
Фразеологічний словниктинятися попідтинню (попід тинами)
Не мати власного житла, притулку; жебракувати. Пішла тинятись попідтинню, Аж поки, поки не дійшла Аж до Голгофи (Т. Шевченко); — А все, кажу, шкода дівки. Пропаде ні за цапову душу! Почне тинятися попід тинами, на ногах зогниє (Панас Мирний).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…на землі обома ногами, вже поминаючи те, що він не годен навіть по камінні проповзти на череві. Але врешті-решт, що можна чекати від долі, яка змушує істоту з живою кров'ю ширяти попід хмарами. — Дорогий друже,— мовила гадюка, зосереджено проводячи пальцем по своєму лискучому, мудрому тімені,— все твоє нещастя від того, що тебе обділили крилами. Орел дуже здивув…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі