пором[поро́м]

поро́м заст. пор о н, -а, ч. Укритий настилом із дощок великий човен (або два човни), баржа, пліт і т. ін., що звичайно пересуваються на канаті і призначені для переправи людей, вантажів, машин, возів тощо через річку або озеро. Пор о м-кригол а м — судно криголамного типу для поромної переправи.

ПОРО́М, рідко ПАРО́М, заст. ПОРО́Н, а, ч. Плавуча споруда (судно, пліт тощо), якою регулярно переправляють через водні перепони сухопутні транспортні засоби, людей і вантажі. Прийшлось їм переїжджать через річку на поромі (Панас Мирний); Біля берега стояв пором – два великих човни з настеленими на них дошками (О. Донченко); На поромі машину переправили через Жванець (С. Скляренко); Тричі за день з правого на лівий берег [Дунаю] вирушає порон, перевозячи каруци, запряжені волами, фургони, людей (М. Чабанівський); * У порівн. Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі (І. Нечуй-Левицький).