порука
Дані Атласу
Значення
1. Запевнення, гарантія в чому-небудь; прийнята на себе відповідальність за когось. Леон тепер жалував троха, що вчора поквапився дати Бенедьові тоту поруку (Фр., V, 1951, 392);...
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | порука | поруки |
| Родовий | поруки | порук |
| Давальний | поруці | порукам |
| Знахідний | поруку | поруки |
| Орудний | порукою | поруками |
| Місцевий | поруці | поруках |
| Кличний | поруко | поруки |
Фразеологізми та сталі вирази
кругова порука
Взаємна відповідальність у певному соціальному середовищі, колективі, групі за кого-, що-небудь. Селяни були зв'язані круговою порукою, тобто відповідали один за одного своїм майном за сплату податків (Історія..); — Та тут у вас сімейственість, бачу. Кругова порука! — Беріть вище,— відповів йому Микола Карпович.— Династія! Трудова династія (В. Вільний). 2. Взаємна домовленість про утримання від чесного зізнання, про приховування чогось і т.ін. перев. з корисливою метою; взаємозалежність, взаємопов'язаність. Возний: Всі грішні, та іще й як! І один другого так обманюють, як того треба, і як не верти, а виходить кругова порука (І. Котляревський); Товариство пробувало захистити Кульбаку, але заступництво ще більше розлютило наглядача: Змова? Кругова порука? (О. Гончар); Сатиричному зображенню кругової поруки нижчих і вищих інстанцій бюрократично-чиновницького апарату присвячено байку Гребінки Рибалка (Іст. укр. літ.).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Таким способом усі приготування могли б зробитися швидко і неспостережено, а іменно в тім лежала би найбільша порука вдачі для робітників, бо жиди переконались би о їх силі і о добрій організації цілого замислу, а й самі робітники, видячися забезпеченими від голоду і нужди, набрали б смілості і певності.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger