порушити[пору́шити]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пору́шити див. порушувати .
ПОРУ́ШИТИ див. пору́шувати .
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пору́шимо | майбутній, множина, 1 ос. |
| пору́шим | майбутній, множина, 1 ос. |
| пору́шите | майбутній, множина, 2 ос. |
| пору́шать | майбутній, множина, 3 ос. |
| пору́шу | майбутній, однина, 1 ос. |
| пору́шиш | майбутній, однина, 2 ос. |
| пору́шить | майбутній, однина, 3 ос. |
| пору́шено | |
| пору́шмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| пору́ште | наказовий, множина, 2 ос. |
| пору́ш | наказовий, однина, 2 ос. |
| пору́шити | інфінітив |
| пору́шила | минулий, жін. |
| пору́шив | минулий, чол. |
| пору́шило | минулий, сер. |
| пору́шили | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пору́шить | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ламати (порушувати) / зламати (поламати, порушити) (своє) слово
Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис); — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати (ризикувати) своєю персоною (Ю. Смолич); — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський); — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний); Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке дала подрузі (О. Донченко). не переламати слова. (Пан…
Фразеологічний словник української мовиламати (порушувати) / зламати (поламати, порушити) своє слово
Відмовлятися від раніше сказаного, відступатися від обіцяного; не виконувати обіцянки. Хто ламає слово, той віру ламає (М. Номис); — Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); Сахно не хотіла ні порушувати свого слова, ні рискувати своєю персоною (Ю. Смолич); — Царю Латине неправдивий! Ти слово царськеє зламав (І. Котляревський); Чесна людина він. Слово дав — ніколи не зламає слова (А. Хижняк); — Кажуть, що вже пообіцяв він видати свою дочку Інгігерду за норвезького короля Олафа Товстого. Але хай поламає своє слово, раз до нього засилає послів руський князь (П. Загребельний); Вона, Ївга, мусить порушити слово, яке…
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…а просто слухаю. Вслухаюся в це затаєне поклацування, безвідмовне потріскування, ритмічне подзвонювання на тлі Великої Січневої Тиші. Сутінки западають вже о шостій вечора. Боюся порушити щось у цій системі. Єдиним невправним рухом гомо совєтікуса зруйнувати всі оці тисячолітні надбання старої Європи: делікатність і перевіреність усіх механізмів її буття.
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger