поріг[порі́г]

порі́г -р о га, ч. 1》 Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. || Місце біля дверей у хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо). || з означ. , перен. Рідна домівка, оселя. 2》 чого , перен. Початок, переддень чого-небудь. || Крайня межа чого-небудь. || Поворотна точка, за якою розвиток іде в іншому напрямку. Пор і г відчутт я фізіол. — сила подразника, яка, діючи на конкретні рецептори, викликає мінімальне відчуття. Пор і г подр а знення — сила подразника, здатна викликати мінімальну реакцію живих клітин, тканин та цілих організмів. Пор і г чутл и вості спец. — найменше значення вимірюваної величини, яка може бути виявлена засобом вимірювань. Пор і г шкідл и вої д і ї — мінімальна концентрація (доза) речовини у зовнішньому середовищі, під впливом якої в організмі з'являються зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосув…

ПОРІ́Г, ро́га, ч. 1 . Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський); Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (О. Гончар); Газдиня увійшла до хати і стала коло порога (Г. Хоткевич); Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога! (прислів'я); // Місце біля дверей в хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо). Там тебе ждуть – з двома дрючками, за дверима, на порозі (Номис); На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник); // перен. У дверях. Увіходить Йоганна.., стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Леся Українка); // з означ., перен. Рідна домівка, оселя. – Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький); – Я дуже радий, що познайоми…