Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · П

посварити[посвари́ти]

дієслово · «to cause a fight, to make sb quarrel [to argue, to fight»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення3 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія17 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія48 позицій
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови

посвари́ти -вар ю , -в а риш, док. , перех. 1》 кого , також з ким . Викликати, спричинити сварку між ким-небудь. 2》 Різкими, образливими словами висловити осуд, невдоволення чиєюсь поведінкою; полаяти, насварити.

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ПОСВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док., кого. 1. кого, також з ким. Ви́кликати, спричинити сварку між ким-небудь. [Гострохвостий:] Вам хтось набрехав, щоб нас посварити, щоб нас розвести (І. Нечуй-Левицький); Захар же міг і розбити яке вгодно весілля, він міг посварити сусід [сусідів], хоч би як вони раніше не жили в злагоді (Грицько Григоренко); – Як не мене з тестем посварить [жінка], то тестя зі мною (Ю. Збанацький). 2. Різкими, образливими словами висловити осуд, незадоволення чиєюсь поведінкою; полаяти, насварити. – Не без того, щоб часом не посварив [чоловік], не раз було і попоб'є; а все ж я за ним лиха не зазнала (Леся Українка); Як же Оксану не посварити, коли вона нічого не вміє по хазяйству (Грицько Григоренко).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«посварити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

дієслово · 17 форм · VESUM

Форми
ФормаПозначка
посва́римомайбутній, множина, 1 ос.
посва́риммайбутній, множина, 1 ос.
посва́ритемайбутній, множина, 2 ос.
посва́рятьмайбутній, множина, 3 ос.
посварю́майбутній, однина, 1 ос.
посва́ришмайбутній, однина, 2 ос.
посва́ритьмайбутній, однина, 3 ос.
посва́рено
посварі́мнаказовий, множина, 1 ос.
посварі́монаказовий, множина, 1 ос.
посварі́тьнаказовий, множина, 2 ос.
посвари́наказовий, однина, 2 ос.
посвари́тиінфінітив
посвари́ламинулий, жін.
посвари́вминулий, чол.
посвари́ломинулий, сер.
посвари́лиминулий, множина
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
посва́ритьінфінітив

Синоніми та антоніми

Синоніми:
різкими словами висловлювати осуд, докори
ЛА́ЯТИрізкими словами висловлювати осуд, докориСВАРИ́ТИЛА́ЯТИСЯСВАРИ́ТИСЯКАРТА́ТИГА́НИТИГРОМИ́ТИРОЗНО́СИТИКЛЯ́СТИ́ВІДЧИ́ТУВАТИЧИ́СТИТИГРІ́ТИШПЕ́ТИТИГРИ́ЗТИНАБИРА́ТИПЕКТИ́ЧЕСА́ТИПЕРЧИ́ТИПЕРЦЮВА́ТИРОЗДРАКО́НЮВАТИКРИ́ТИКОБЕНИ́ТИКОСТИ́ТИЧЕСТИ́ТИЛОТО́ЧИТИПСЯКУВА́ТИПСЯ́ЧИТИБЕ́ШТАТИБА́НИТИБАНІТУВА́ТИГРИ́МАТИголосноКОРЕНИ́ТИКРОПИ́ТИви́лаятипола́ятинала́ятиобла́ятиви́сваритинасвари́тиви́лаятисянала́ятисянасвари́тисязга́нитиви́ганитирознести́відчита́типошпе́титиви́шпетитинабра́тироздрако́нитиви́бештувативи́банітуватинагри́мати
докоря́ти
викликати, спричинити сварку між кимсь
РОЗСВАРИ́ТИПОСЕ́РДИТИРОЗБРАТА́ТИсвари́ти
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.

Літературні засвідчення

Грінченко Б. · Борис Грінченко. Під тихими вербами · 1863
Ех, якби їх проміж себе посварити,, то б найкраще було! Тоді б їх гурт розбився і розлізлися б вони, як руді миші.
literary_fts · c2ba3eab_c0084

Джерело: literary_fts

Переклад

посварити
embroilmake mischiefset by the ears

Джерело: Українсько-англійський словник (М. Балла)