посивілий[поси́ві́лий]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
поси́в і лий -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посивіти 1). || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який став сірим, набув сірого відтінку.
ПОСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. 1 . Дієпр. акт. до поси́ві́ти 1. Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка: може, хто напише хоч де могилка його (Ю. Яновський); Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (І. Кочерга); Глянь, всі ми закуті в залізо борці або посивілі в науках ченці, ми світочі сього народу (Леся Українка); * Образно. Сідає [Лукаш] під посивілим від снігу довгим віттям і крутить в руках сопілочку, часом усміхаючись, як дитина (Леся Українка); // у знач. прикм. То ж за молодість високочолу Тост підносить посивілий друг (М. Рильський); Іду. Теплий вітерець бавиться моєю посивілою чуприною (Є. Кравченко); * Образно. Моя Батьківщина – не палац бучний Над смутком хаток посивілих (М. Рильський). 2. у знач. прикм. Який став сірим, набув сірого відтінку. Метуть і метуть зимовії пороші Сніжком-залежком з посивілої хмари (А. Малишко); Старий поворушив по…
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| поси́ві́лій | жін., давальний |
| поси́ві́ла | жін., кличний |
| поси́ві́лій | жін., місцевий |
| поси́ві́ла | жін., називний |
| поси́ві́лою | жін., орудний |
| поси́ві́лої | жін., родовий |
| поси́ві́лу | жін., знахідний |
| поси́ві́лому | чол., давальний |
| поси́ві́лий | чол., кличний |
| поси́ві́лім | чол., місцевий |
| поси́ві́лому | чол., місцевий |
| поси́ві́лий | чол., називний |
| поси́ві́лим | чол., орудний |
| поси́ві́лого | чол., родовий |
| поси́ві́лого | чол., знахідний |
| поси́ві́лий | чол., знахідний |
| поси́ві́лому | сер., давальний |
| поси́ві́ле | сер., кличний |
| поси́ві́лім | сер., місцевий |
| поси́ві́лому | сер., місцевий |
| поси́ві́ле | сер., називний |
| поси́ві́лим | сер., орудний |
| поси́ві́лого | сер., родовий |
| поси́ві́ле | сер., знахідний |
Синоніми та антоніми
Літературні засвідчення
…п, коли в нього кинуть розпечений камінь. Доріжкою від міста над’їхав невеличкий возик, подібний до тих, у яких возять дітей, тільки з ручкою ззаду. В тім возику сидів згорблений, посивілий і поморщений чоловік з труп’ячим лицем і осовілими очима, а за возиком поступав, пхаючи його наперед себе, молодий парубчак в простім сільськім уборі. — Князь, князь, — шепотіла ю…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 2 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger