послуга[по́слуга]

I п`ослуга -и, ж. 1》 Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. || перен. Сприяння розвиткові, піднесенню, поширенню чогось. Пропонувати свої послуги . До в а ших п о слуг — ввічлива форма висловлення готовності допомогти, прислужитися, стати в пригоді кому-небудь. Роб и ти пог а ну п о слугу кому — невдалим втручанням у чиїсь справи замість допомоги завдавати шкоди, неприємностей кому-небудь. 2》 перев. мн. Діяльність підприємств, організацій та окремих осіб, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб; обслуговування. || тільки мн. Система господарсько-побутових вигод, що надаються населенню. Будинок ( добрих ) послуг . Комунальні послуги . II посл`уга -и, ж. , заст. 1》 Служіння, слугування. Бути на послугах . 2》 ч. і ж. Служник, служниця.

ПОСЛУ́ГА, и, ж., заст. 1 . Служіння, слугування. Дам тобі .. старшого сина на послугу (Сл. Б. Грінченка); На другий день Мокрина серед села, прилюдно, цілий день мазала панські кухні зокола, а на шиї в Мокрини, за її щирі послуги – на червоній стьожечці теліпалося здохле котятко! (Панас Мирний); [Лицар:] Гордую тобою я не тим, що хлопка ти, а тим, що на послугах розгубила сумління й честь (Леся Українка); Хто цілком на послугу народу Віддає своє життя слабе, В боротьбі за щастя, за свободу – Тільки той переживе себе! (М. Старицький); Розглянувши добре цього індивіда, мусила вона констатувати, що чудар-господар і людей до послуг собі добирає таких кумедних, як і сам (Ю. Смолич). 2. ч. і ж. Служник, служниця. Не втішайся, мати, мною, не буду ті послугою (Сл. Б. Грінченка). ПО́СЛУГА, и, ж. 1 . Дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому. Якщо буде потрібна яка-небудь з мого боку послуга,…