посмішка[по́смішка]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
по́смішка -и, ж. 1》 Особливий вираз обличчя (губ, очей), що означає глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. || Насмішка. 2》 Те саме, що усмішка 1).
ПО́СМІШКА, и, ж. 1 . Особливий вираз обличчя (губ, очей), що відбиває глузування, кепкування, іронічне ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. В очах його промайнула іронічна посмішка (В. Владко); Літній крем'язень теше собі весло, скептична посмішка гуляє у нього під вусами (О. Гончар); Солуха, знічуючись від гадючої посмішки отця Миколая, налив йому келех (М. Стельмах); // Насмішка. Йван похвалявся її побити за посмішку, вона ж йому сказала, що не винувата ні в чім (Грицько Григоренко); Він ніяких посмішок не стерпить. 2. Те саме, що у́смі́шка 1. Весела посмішка ніколи не збігала з гарненького, задерикуватого обличчя дівчини (Ю. Шовкопляс); Віктор не міг приховати радості і весь зацвів у посмішці (О. Копиленко); * Образно. Маковей ледве впізнав в засушеній цій квітці перший паросток словацької весни, синю посмішку далекої Грінави (О. Гончар).
Морфологія
іменник · 14 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | по́смішка | по́смішки |
| Родовий | по́смішки | по́смішок |
| Давальний | по́смішці | по́смішкам |
| Знахідний | по́смішку | по́смішки |
| Орудний | по́смішкою | по́смішками |
| Місцевий | по́смішці | по́смішках |
| Кличний | по́смішко | по́смішки |
Синоніми та антоніми
Пароніми
Фразеологізми та сталі вирази
обдаровувати / обдарувати поглядом (усмішкою, посмішкою і т. ін. ) кого, перев. яким (якою)
Дивитися на кого-небудь, виражаючи певні почуття. Текля .. ясною усиішкою обдаровувала запорошеного Сеня (тракториста) (К. Гордієнко); Журба посміхнувся, обдарував офіцера не дуже люб’язним поглядом (Г. Епік); Меккінець підвів голову і обдарував Ремо приємною усмішкою (Олесь Досвітній)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…полізу, — він показав руками і трохи ногами, як буде лізти. — Я в десанті служив, поняв? Я й тобі можу водяри принести. Заодно. І ти ще якийсь час вагався, але впевнена симпатична посмішка і міцна статура Русланова зробила своє. — Лізь, — наважився ти. — Ти мужчина, камандір, я признав тебе, — прояснів Руслам. Він підійшов до вікна, розчахнув його навстіж, і промерз…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger