Лексикон · A-Я · П
поспішити[поспіши́ти]
дієслово · [pɔsʲpʲiˈʃɪte] · «to hurry»
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення3 картки
готовоПоходженняПо- + спіши́ти.
готовоМорфологія16 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
готовоСинонімія1 позиція
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
готовоКурс1 модуль
готовоПереклад1 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
ВТСВеликий тлумачний словник сучасної української мови
поспіши́ти див. поспішати .
СУМ-20сучасний тлумачний словник
ПОСПІШИ́ТИ див. поспіша́ти .
Етимологія
По- + спіши́ти.
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: поспіши́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | поспішу́ | поспішимо́ / поспіши́м |
| 2 особа | поспіши́ш | поспішите́ |
| 3 особа | поспіши́ть | поспіша́ть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
коротка форма
| Форма | Позначка |
|---|---|
| поспіши́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Синоніми:
поспішати
Дані синонімів та антонімів показано з джерел маніфесту; звіряйте з контекстом перед уживанням.
Літературні засвідчення
Довженко О. · Олександр Довженко. Щоденник · 1894
Тут автор зразу змушений буде поспішити назустріч критикам з заявою, якщо не про свою цілковиту з ними згоду, то в усякому разі з виявленням радості, що вони цього ніде в житті не помітили. І навіть заздрощів. А втім, н…
literary_fts · e1d749b8_c0110
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
поспішити↔
(intransitive) to hurry, to hasten, to make haste
Джерело: dmklinger